В рамках дискусійної платформи Київського міжнародного економічного форуму представники влади, бізнесу та юридичної сфери з’ясовували, які переваги й ризики несе відміна мораторію на продаж землі та коли було б оптимально його скасувати.
27 травня 2015 р.
Публічна дискусія щодо продажу сільськогосподарських земель Українипродовжила серію тематичних круглих столів для обговорення нагальних питань економіки країни в рамках підготовки до другого Київського міжнародного економічного форуму (KIEF). У дискусії взяли участь представники законодавчої та виконавчої влади, агробізнесу, банківського сектору, а також юристи, які спеціалізуються на земельному праві.
Всі учасники дискусії були солідарні в тому, що в Україні повинні бути приватна власність на землю та ринковий оборот землі. Причому цей оборот має бути врегульовано таким чином, щоб мінімізувати ризики для економіки та задовольнити інтереси всіх учасників ринку. Потрібно врахувати необхідність встановлення обмежень щодо граничних розмірів земельних ділянок у власності однієї особи, визначити оптимальні розміри землекористувань, пріоритетність набуття земель у власність та принципи розподілу земельної ренти. Тому, на думку великої кількості учасників обговорення, буде невиправдано й небезпечно знімати мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення найближчим часом (як це визначено законом – з 1 січня 2016 року), доки детально не відпрацьовані усі проблемні питання.
Щодо термінів скасування мораторію думки експертів розійшлися. Представники влади й агробізнесу висловилися однозначно проти негайного запровадження вільного ринку землі через цілу низку ризиків. Зокрема, заступник міністра аграрної політики Володимир Лапа висунув проти такі аргументи, як інституційна неготовність держави (в тому числі необхідність формування кадастру), насторожене ставлення суспільства, а також той факт, що здавання землі в оренду — це суттєве джерело доходів для мешканців села.
Крім того, під час дискусії було наголошено на небезпеці монополізації земельного ринку невеликою кількістю власників та руйнування вже працюючих стосунків між власниками й орендарями. Також є невирішеним питання ціноутворення, що необхідно зробити, аби люди не продавали землю за безцінь.
Представники середнього агробізнесу також висловили занепокоєння тим, що в умовах вільного продажу землі вони не зможуть конкурувати з великими агрохолдингами та компаніями з іноземним капіталом (враховуючи девальвацію гривні).
Конкретні умови для запровадження ринку землі за прикладом нових членів ЄС озвучив Леонід Козаченко, голова підкомітету Верховної Ради України з питань економічної і фінансової політики в агропромисловому комплексі: заборона мінімум на 10 років продажу землі іноземцям та юридичним особам, обмеження розміру ділянок, налагодження адміністрування процесу продажу.
З іншого боку, представники юридичних фірм наполягають на необхідності якнайшвидшого зняття мораторію. Адже, на їх думку, селянам треба дати можливість розпоряджатись власністю та не обмежувати їхні права. Вони вважають перебільшенням побоювання щодо скуповування паїв іноземцями та концентрації землі у власності великих холдингів. Серед позитивних економічних наслідків зняття мораторію називалися розвиток товарного ринку землі, можливе підвищення економічного стану селян і вигоду для дрібних фермерів. Останнє вкрай важливо, тому що найкращим варіантом для українського села експерти вважають дрібні сімейні ферми, які рівномірно розподіляють додану вартість сільського господарства серед населення. Таким чином, багатіють селяни, а не лише великі компанії.
Однак аргументів щодо різкого економічного покращення після початку продажів землі надано не було. Більш того, за словами Володимира Панченка, президента Інституту суспільних досліджень, «жодного дослідження про економічні наслідки дій із зняття мораторію не наводиться. Дискусія без аргументів призведе до політизації питання та можливих соціальних зривів. Маніпуляції прихильників зняття мораторію також не підтверджені аргументами з точки зору регулювання продажу іноземцям, концентрації в одних руках, вимог до фаху нового власника, пріоритетного придбання».
Експерти також наголосили на необхідності врахування досвіду інших країн, як позитивного, так і негативного. «Важливо не повторити шлях Аргентини, де не було обмеження площі земельних ділянок, які продавалися, й тому закордонні інвестори почали концентрацію землі в своїх руках. Аргентинський уряд побачив в цьому небезпечний розвиток подій і почав змінювати правила гри на ринку в сторону обмеження активності іноземних власників. З іншого боку, в Бразилії взяли курс на розвиток фермерства, завдяки чому на селі з’явилося більше робочих місць, а економіка менше залежить від зовнішніх факторів», — коментує Дмитро Александров, адвокат, управляючий партнер МЮК «Александров і партнери».
Експерти були одностайні в тому, що починати ринковий оборот треба з землі, яка знаходиться у власності держави, адже вона використовується неефективно. Крім того, було висловлено гіпотезу стосовно можливості поетапного «запуску» ринку землі: спочатку дозволити обмежений оборот землі в окремих районах країни, вивчити цей досвід і, відповідно, скорегувати законодавство.
Шляхи досягнення сталого розвитку сільського господарства в Україні стануть також однією з ключових тем другого Київського міжнародного економічного форуму, який відбудеться 8 жовтня 2015 року.
Київський міжнародний економічний форум (KIEF)— постійно діючий майданчик для формування стратегії економічного розвитку України. Орієнтований на організацію діалогу експертів, бізнесу та влади, запозичення кращого світового досвіду, створення «дорожньої карти» розвитку та сприяння конвертації ідей у реальні дії.
Перший КМЕФ відбувся 2 жовтня 2014 року за участі більше 50 експертів, 120 представників міжнародних і національних ЗМІ та 550 учасників.