Цитати учасників дискусії «Як зробити хай-тек локомотивом української економіки»

Анна Дегтярьова, керівник Happy Farm Business Incubator:

• «Інвестори повинні бути впевнені, що вони зможуть захистити свої права в судах. Також вони хочуть бачити державну стратегію розвитку ІКТ —- те, що називається digital agenda».



Валерій Фіщук, регіональний менеджер із взаємодії з державним сектором представництва Cisco в Україні:

• «Чиновники в Україні вважають, що ІКТ — окрема вертикальна сфера бізнесу. Але це не так, адже високі технології пронизують усі інші галузі економіки. Тому нам необхідно допомогти політикам усвідомити роль ІКТ в досягненні цілей у будь-якій сфері. Хай-тек-тренди неспинні, не потрібно їм протистояти, — навпаки, країна може взяти їх на озброєння, щоб проводити реформи швидше та дешевше. Малоефективні фізичні процеси варто скрізь, де можливо, замінювати на електронні. Все це допомогло б побудувати сучасну цифрову країну, підвищити внутрішній попит і залучити R&D-структури».



Віктор Галасюк, народний депутат та президент асоціації «Інноваційний розвиток України»:

• «Інформаційно-комунікаційні технології — це шанс України на економічний прорив. Але щоб це відбулося, необхідна інтеграція ІКТ в усі сфери нашого життя. Держава, зі свого боку, має заохочувати інвесторів та показувати, що вона високо цінує та підтримує с хай-тек галузь. Також владі треба допомагати країні позбавитися «сировинного» статусу в ІКТ-галузі та знайти ніші в ланцюгу вартостей, де виробляється те, що дає більше маржі».

• «Приклад конкретної ініціативу для вирішення проблеми освіти — дозволити компаніям відносити витрати на освіту на рахунок валових витрат. Це дасть справжній імпульс хай-тек-індустрії».



Віталій Нужний, директор «Luxoft Україна»:

• «Аутсорсингові компанії все менше продають «голови», а більше рухаються до сервісів і продуктів. Держава може допомогти їм в цьому русі — наприклад так, як Польща, яка надає пільги для креативної роботи у сфері хай-тек. Також треба активно розвивати освіту, адже чим більше буде талантів, тим легше створювати хай-тек-кластери».









Євген Уткін, засновник і президент холдингу KM Core:

«Перед українською ІТ-індустрією зараз відкрилося унікальне вікно можливостей, але воно звужується — зволікати не можна. При цьому потрібно не тільки капіталізувати внутрішні ресурси, а й просувати Україну за кордоном. Причому робити це самим представникам ІТ-індустрії, а не просити у держави».



Ілля Кенігштейн, засновник і генеральний партнер венчурного фонду Hybrid Capital (Ізраїль):

• «Не потрібно відокремлювати себе від тих, хто виїжджає з країни, а також від зарубіжної діаспори. Вони створюють соціальний капітал України у світі й можуть допомогти направляти іноземні інвестиції в Україну».

• «Розвиваючи хай-тек в Україні, не можна розраховувати на державу та просити у неї щось, особливо сьогодні. Потрібно працювати з єврофондами, ЄБРР, діаспорою. Також вкрай важливо підвищувати комп'ютерну грамотність виконавчої влади — проводити свого роду ІТ-люстрацію».



Манміт Сінгх, інвестор та ментор в Chinaccelerator:

• «Україна сьогодні має справу з такими ж проблемами, які характерні для Індії, — високий рівень корупції та військова загроза. Індія зробила ставку на ІКТ і зуміла в таких умовах вибратися з третього світу. Україна цілком може застосувати ті ж засоби для здійснення прориву у сфері ІКТ, а саме: розробка внутрішньої стратегія розвитку хай-тек, створення сприятливого інвестиційного клімату в галузі, активне залучення фахівців, які виїхали з країни».

Надія Васильєва, генеральний директор компанії «Microsoft Україна»:

• «В Україні сьогодні — запізніла інформаційна революція, але люди чинять опір новим технологіям. Навіщо ж приносити сюди передові технології, якщо тут немає попиту? Необхідно перенавчати кадри, щоб перейти на новий рівень розвитку економіки та зняти соціальне навантаження».

• «Єдина можливість для зростання України — працювати по-іншому, використовуючи ІКТ. Вкрай важливо підвищувати продуктивність праці та кваліфікацію ІКТ-спеціалістів».



Назар Чернявський, партнер компанії SAYENKO KHARENKO:

• «Головне для інвесторів — можливість захистити свої права, тоді вони прийдуть в Україну».

• «Потрібні також загальнодержавні освітні програми, які відроджували б дух підприємництва. Українські ІТ-фахівці сьогодні орієнтовані на послуги і майже ніколи не думають про роботу над власними продуктами. Необхідно прищеплювати це, популяризуючи історії успіху. Тоді ми створимо потенціал всередині країни й не буде потрібно очікувати інвестицій ззовні — внутрішні капітали зможуть рухати хай-тек-індустрію вперед».



Олексій Арістов, директор департаменту корпоративних фінансів компанії Deloitte:

• «Хай-тек в Україні — це локомотив, але від нього щороку «відпадають» деталі. Чому спеціалісти від’їжджають за кордон? П’ять основних причин: недорозвинена ІКТ-інфраструктура, недостатньо високий рівень життя, не найвищий рівень проектів, регулювання та корупція, захист прав інтелектуальної власності. Деякі з цих причин — це вже міфи, які треба розвінчувати. В будь-якому разі, необхідно відновлювати зв’язок із цими людьми, і вони допоможуть направляти іноземні інвестиції в Україну».



Олексій Перекатов, віце-президент з корпоративного маркетингу компанії Miratech:

• «Не потрібно просто покращувати абстрактний інвестиційний клімат. Розміщення довгострокових замовлень в Україні — це теж інвестиції, які залучають аутсорсери. Найкращий інвестиційний клімат — у США, але подивіться на сумний приклад Детройта. Інвестори шукають прибуток. В українській ІКТ-галузі прибуток є, вона зростає на 25 % щорічно (за даними Світового банку). Але в рейтингу підтримки хай-теку з боку держави Україна посідає лише 130 місце зі 134. Владі варто поставити конкретну мету — покращити цей результат».



Ольга Белькова, народний депутат:

• «Дуже багато людей у владі вірять у перспективність ІКТ. Але хай-тек-індустрія не зможе здійснити прорив, якщо кожен не буде використовувати ІКТ-рішення, розроблені в Україні. Українці мають знати, що для гарного життя не можна обійтись не лише без лікаря та юриста, але й без «айтішніка».



Роман Хміль, директор Фонду Brain Basket та віце-президент асоціації «Інноваційний розвиток України»:

• «Дискусія була надзвичайно успішною. Вона зібрала разом представників усіх сегментів ІКТ-ринку та парламентаріїв, які вийшли за рамки своїх секторів на рівень створення об’єднавчої стратегії. Завдяки КМЕФ таке об’єднання відбулося вперше, подібної площадки для спілкування в ІКТ-індустрії не було, і саме її нам не вистачало».

• «Всі учасники зустрічі солідарні в тому, що основна проблема не в законах чи корупції — це другорядне. Проблема в тому, що у самих представників ІКТ-ринку немає цілісного бачення того, як хай-тек-індустрії розвиватися протягом наступних п’яти років. Тому нагальне завдання сьогодні — сформулювати «Бачення-2020» всередині хай-тек-сектора, яке ми зможемо ефективно доносити до уряду та чиновників, щоб переходити до практичних кроків».



Юрій Антонюк, старший директор компанії EPAM Systems (Україна):

• «В України, на мою думку, — найкращій потенціал в ІКТ-сфері серед усієї Східної Європи. І в структурі економіки України доля хай-тек могла б бути значно більшою, до 10–15%. Для цього має бути прийнята стратегія співіснування продуктового та венчурного бізнесів».

• «Щоб українська ІКТ-індустрія змогла перейти на більш високій рівень сервісного бізнесу та розвивати продуктовий напрямок, необхідне також реформування освіти. Адже галузі не вистачає кадрів, здатних розробляти рішення end-to-end. Крім того, важливо створити спеціальні умови для продуктового бізнесу та стартапів, щоб вони «не втікали» за кордон. Усе це можна зробити за один-два роки, й це суттєво змінить інвестиційний клімат в Україні».

Цитаты

• Шановні пенсіонери – клієнти нашого Банку!